Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну.
Допла́чувати, -чую, -єш, сов. в. доплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
Обліжний, -а, -е. 1) = облоговий 1.
2) = облоговий 2. Обліжна хороба; обліжний дощ.
Піяти, -пію, -єш, гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Піють кури перші, піють і другі.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
