Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грива

Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Дерри́на, -ни, ж. Въ Херсонской и Екатеринославской губ. выраженіе для означенія кустарниковъ, состоящихъ изъ терновника, боярышника, шиповника и ежевики. Закр.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Кухвет, -та, м. Кисель изъ ягодъ бузины. Як доїли усю страву, то наостанці подали нам кухвет. Волч. у.
Подоварювати, -рюю, -єш, гл. Доварить многое.
Похитнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошатнуть, покачнуть.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. І. 15.
Черсак, -ка, м. 1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. Шух. I. 21. б) мн. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Горшокъ. Шух. I. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.