Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грива

Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВА"
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости. Кв. І. 21.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Прозеленуватий, -а, -е. Зеленоватый. Конст. у.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.