Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімотати

Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Бруслик, -ка, м. Родъ жилета. Гол. Од. 75, 76.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Затекти́ Cм. затікати.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. Гліб. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне. Котл. Н. П. 367.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. Ном. № 1924. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ.... Мнж. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.