Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімотати

Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Випасувати, -сую, -єш, гл. = випасати. Лемішка випасував товар на степах до різниць. Левиц. І. 239.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Паливо, -ва, с. Топливо. О. 1861. X. 57. Нема палива, хоч замерзай у хаті. Подольск. г.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Умолоти, умелю, -леш, гл. 1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю. Ном. № 8146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.