Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грімотати

Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІМОТАТИ"
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Гречу́х, -ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Вх. Пч. I. 5. Cм. Гречкосій 3.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Запіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запекти́, -чу́, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Чуб. І. 59. Довгою косою за гілля чепляється. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІМОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.