Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гризти

Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. І. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЗТИ"
Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Гасло, -ла, с. 1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. І. 203.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Ном. № 13633. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Черк. у. Ідуть люде на житло в степ. Кіев. г. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. Г. Барв. 434. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. МВ. ІІІ. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Стебнівка, -ки, ж. Строчка въ шитьѣ. Гайс. у. ходити стебнівкою.? Почав ходить «стебнівкою» взад і вперед по подвірї. Св. Л. 168.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.