Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривач

Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАЧ"
Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Де́которий, де́котрий, -а, -е. Нѣкоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. ЗОЮР. І. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Камен. у. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. І. 39.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.