Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривач

Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАЧ"
Глейовина, -ни, ж. Глинистая земля. Н. Вол. у.
Гри́вонька, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.
Тривальний, -а, -е. = тривалий 2.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.