Буза, -зи, ж.
1) Татарскій напитокъ изъ проса.
2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато.
3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка.
Зажа́рити, -рю, -риш, гл. Начать быстро дѣлать что-либо. Як же воно зажарило (замололо дуже), то чорти його батька зна — ну прямо ж страшно і в млині сидіти.
Зви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Це ви так цуцика до рук звичили. Звичили корову доїтися на налигачі. То він звичений так.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять.
