Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Брехач, -ча, м. = брехун. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Залишто́вник, -ка, м. Въ оковкѣ крышки крестьянскаго сундука: каждая изъ короткихъ желѣзныхъ полосъ, идущихъ отъ шпуг къ угламъ сундука и захватывающихъ собою ли́штву.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата.
