Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Неоднаковий, -а, -е. Неодинаковый, несходный, различный. Cм. неїднаковий.
Побігачка, -ки, ж.
1) = побігайка.
2) Поносъ.
Попідливати, -ва́ю, -єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться.
Посагувати, -гую, -єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими.
Пустиня, -ні, ж.
1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір.
2) Пустякъ. За пустиню сваряться.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ.
Чайник, -ка, м. Чайникъ. Наливала вона чай, згинаючи свою білу руку, держачи чайник трьома пальцями. Ум. чайничо́к.
