Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Відорати Cм. відорювати.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать.
Здвига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здвигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сдвигаться, сдвинуться, двинуться. Здвигнітеся, брати, від сну прокиньтесь. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть, содрогнуться, всколыхнуться. Здвигнулися сіни, як бояре сіли, ще й не так здвигнуться, як горілки нап'ються. Ввесь Київ здвигнувся.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Розвора, -ри, ж.
1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити.
2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ.
