Гало, -ла, с.
1) Шаръ.
2) Стекляный шаръ для глаженья.
3) Круглая поляна въ лѣсу.
4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями.
5) Лѣсное озеро. Cм.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Метелиця засипала як піском землю снігом. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Їздив апостол святий на осляті.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який.
