Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок.
Пестракуватий, -а, -е. Покрытый веснушками.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля.
Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
