Здригну́тися, -гну́ся, -не́шся, гл. = здрігнутися.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Ми́рність, -ности, ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Люде, що уміють з собою в мирності жити.
На́крутка, -ки, ж. 1) Валъ съ зубчаткой. 2) Скрученные вмѣстѣ нѣсколько (сколько рука захватитъ) стеблей растенія, — съ цѣлью отмѣтить мѣсто. Зробивши скілько накруток на комиші, щоб після можна було знайти (убитого звіра), іде дальше.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.
Топити, -плю, -пиш, гл.
1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло.
4) — молоко́. Топить молоко.
