Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ).
Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться.
Муравли́ний, -а, -е. = муравиний.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби.
Продір, -ра, м. = протір.
Талалайка, -ки, ж.
1) Болтунья. Баба-талалайка.
2) Особый родъ пѣсни.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись?
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива.