Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув.
Корковий, -а, -е. Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Бере чоботи коркові. Ум. корковенький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Хороше нарадив. Її чоловіка хтось і нарадив.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ніякою хоробою не будеш хорувати.
