Да́ток, -тку, м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу.. Про його потребу я дав йому. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Призір, -зо́ру, м.
1) Сглазъ.
2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину.
Старшина, -ни, ж. соб. 1) Начальство, начальники. Питала вона всеї старшини: чи не бачили сина сокола? Військова старшина порадилась і осадили Немірів облогою. 2) м. Волостной старшина. 3) Названіе короля трефъ при игрѣ въ цигана.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ.
