Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гриватий

Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВАТИЙ"
Долі́жно нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжна тобі? (питає наймичка наймичку). Ном. № 10387.
Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = дра́ниця. Вх. Лем. 411. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Кві меж., выражающее крикъ свиньи.
Павуковий, -а, -е. Пауковый.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Сібірний, -а, -е. 1) Каторжный, тяжелый. Ой послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. 2) Бранное: злодѣйскій. От сібірні. Ном. № 3568.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.