Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево.
Дуб'Я́к, -ка́, м. = дубняк? Гайда, гайда, дівча, гайда! де ж я тебе завтра знайду: чи в дуб'яках, чи в кропиві? Ум. дубячо́к.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Проламати Cм. проламувати.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться.
