Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грижа

Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. І. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИЖА"
Богомати, богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Горі́х, -ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207. 1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. ІІІ. 133. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок. Грин. ІІІ. 407.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув. Мир. ХРВ. 263.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).
Хвирса, -си, ж. = хвижа. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.