Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривичка

Гри́вичка, -ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИЧКА"
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью. Вх. Лем. 420.
Камилавка, -ки, ж. Камилавка. Кафедральний протоєрей високий, чорний і чорнявий, з високою камилавкою на голові. Левиц. Пов.
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.
Приголовок, -вка, м. 1) = приголовач 1. 2) = приголовач 3. Радом. у. 3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Вас. 149. Ум. приголовочок, приголовчик. Чуб. III. 324. Г. Барв. 436.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.