Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Доу́митися, -млюся, -мишся, гл. = дорозумітися.
Зла́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. злізтися, -зуся, -зешся, гл. Сползаться, сползтись. Гадюки злазяться докупи. щоб на тебе вся біда злізлась! Желаю тебѣ всего худого, всѣхъ бѣдъ.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Паніматуня, -ні, паніматуся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Поспішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поспіши́тися, -шуся, -шишся, гл. = поспішати, поспішити. А по воду йде, потішається. Потішається з козами на торг. Потішився козаченько той періг із'їсти.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки.
Шерхнути, -хну, -неш, гл.
1) Подергиваться льдомъ.
2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка).
3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне.
