Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок.
Волонько, -ка, с. Ум. отъ віл.
Звика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, -нуся, -нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась.
Кріпшати, -шаю, -єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Перниця, -ці, ж. = пирій.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Проходка, -ки, ж. = прохідка. Тільки їй і проходки, що до церкви божої. Царівна.... пішла раз у проходку.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався.
