Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лівачка

Ліва́чка, -ки, ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33. 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). Cм. правачка. Шух. І. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВАЧКА"
Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос. Єв. Мт. I. 6.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує. Зміев. у.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Шевчина, -ни, м. = швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІВАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.