Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Людославна запорізька Січ.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля.
Повзун, -на, м.
1) Ползунъ.
2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Понажений, -а, -е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понижений.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка.