Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Заґерґота́ти и заґерґоті́ти, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Трупоїд, -да, м. Червь, поѣдающій трупы.
Угрузати, -за́ю, -єш, сов. в. угрузти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть. Так кінь по коліна і вгруз у землю.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
