Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліб

Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІБ"
Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Черк. у. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села. Черк. у.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Камбрат, -та, м. Товарищъ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата... Св. Л. 218.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина. Левч.
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Смертельний, -а, -е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. АД. І. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет. 2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. І. 188. Лежить на смертельній постелі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.