Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліб

Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІБ"
Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Головствення, -ня, с. = головосік. Волынск. г.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Лискави́ця, -ці, ж. Зарница.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Семигривенник, -ка, м. Монета въ двадцать копеекъ. Дружко кладе на тарілку семигривенник грошей. Чуб. II. 593. Є семигривенник у кишені.... ходімо прогуляємо. Мир. Пов. І. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.