Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
