Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишко

Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКО"
Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.
Викрутаси, -сів, м. 1) Извороты, трудныя «па» (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями. К. ЧР. 286. 2) Увертки.
Доно́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доноси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176.
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Одноножаний, -а, -е. О сапогахъ: шитый на одну колодку. У панів все одноножані чоботи.
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.