Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лірика

Лі́рика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІРИКА"
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.
Диня́тко, -ка, с. Маленькая дыня. Ум. Диня́точко.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ. Зміев. у.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).
Пороспірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспе́рти, но во множествѣ.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІРИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.