Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліпашка

Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІПАШКА"
Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Вепер, -пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. веприк. Гн. І. 130, вепрок. Гн. І. 129.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІПАШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.