Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишир

Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШИР"
Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Виїсти Cм. виїдати.
Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що? Н. Вол. у.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.