Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Печені голуби не летять до губи. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Корноз, -за, м. = кнур.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Рушником обтер парсуну. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. 3) Родъ вышивки.
Порскати, порськати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ).
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
