Відклоняти, -няю, -єш, сов. в. відклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Въ свадебномъ обрядѣ: заставлять, заставить новобрачныхъ поклониться родителямъ, — это дѣлаетъ съ женихомъ дружко, съ невѣстой брат руками, обернутыми въ платокъ или полотенце. Старосто, пане підстаросто! благословіть батькові й матері молодого князя (сестру) одклонить!
Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти.
Порожняк, -ка, м.
1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Порожняком їде.
2) Сортъ горшка.
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою.
Тади, тадивай, нар. = туди. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова.
Тупати, -паю, -єш, гл.
1) Топать.
2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав.
3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать.
Чистість, -тости, ж.
1) Чистота, отсутствіе грязи, сору.
2) Чистота духовная.
