Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Змістити, -ся. Cм. зміщати, -ся.
Индик, -ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Посип индикам, гусям дай. Надувся, як индик.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
Шумка, -ки, ж.
1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.
2) Родъ танца.
