Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Нестаток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток.
2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Прикусити Cм. прикушувати.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ.
Чорноземний, -а, -е. Черноземный.
