Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе.
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Зсукати Cм. зсукувати.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки.
Рострубити, -блю́, -биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже раструбили по селу — нехай знають.
Сипляти, -ля́ю, -єш, гл. = спати. А в чім воно сипляє? В пухових подушках.
Служебниця, -ці, ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук!
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями.
