Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця.
Кутатство, -ва, с. Хозяйство? Собственный домъ? Не будуть тебе при старості літ чужі діти у плечі торкати, будеш ти у своїм кутатстві хліба й соли вживати.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться.
Шалаш, -ша, м. = хата.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
