Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лівцун

Лівцу́н, -на, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВЦУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВЦУН"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Навісни́й 2, -а́, -е́. = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Шух. І. 191. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти). Шух. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІВЦУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.