Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізонька

Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗОНЬКА"
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Новохрещений, -а, -е. Новокрещенный.
Оплава, -ви, ж. Облава. Мнж. 187.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Перемастити, -ся. Cм. перемащувати, -ся.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Хвиґурно нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Стор. II. 159. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак. Котл. Ен. V. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.