Виродитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выродиться.
2) Истощиться (о землѣ).
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип.
Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ.
Косовиця, -ці, ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Поспіх, -ху, м.
1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ну, хлопці, для потіху по чарці. поспіхом. Поспѣшно.
2) Успѣхъ.
Пробій, -бо́ю, м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа.
Стріла, -ли, ж.
1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина.
2) — огняна. Молнія.
3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат.
5) Часть маслобойни. Cм. олійниця.
6) Часть плуга.
7) — водяна. Раст. = стрілиця 4. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок.
Шитик, -ка, м. Кожаный поясъ. Ковель.
