Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лійці

Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Загра́да, -ди, ж. Огорожа, ограда. Загрію сонечко на стіну, на заграду зелену. Гол. І. 211.
Зцу́пити. Cм. Зцуплювати.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы. Шух. І. 196.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Синичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЙЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.