Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лійці

Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась. Рудч. Ск.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату. Канев. у.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЙЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.