Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ.
Времення, -ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода.
Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота.
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Начитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали.
2) Много прочесть.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.
