Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Дуба́сити, -шу, -сиш, гл. Дубасить, колотить.
Ле́дарство, -ва, с. Праздность, бездѣльничанье, нерадивость. Не раз Господь спасав людей своїх з неволі, та ледарством своїм вони його гнівили.
Пауз, -за, м. = і. Рубель
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій.
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай.
Чоботина, -ни, ж. Сапогъ. У єдні чоботині скаче по долині.
