Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікарчук

Лікарчу́к, -ка, м. Лѣкаришка, докторишка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧУК"
Ведмедча, -ча́ти, с. = ведмеденя. Рудч. Ск. І. 122.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ном. № 1292. Ум. питоньки, питочки. Мкр. Н. 4. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати. Мет. 86.
Підцьковувати, -вую, -єш, сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.
Пороспанахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и роспанахати, но во множествѣ. Усі штани пороспанахував, лазячи по яблунях. Харьк.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Харьк. Пріле сіно.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.