Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. б) Cnicus.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня.
Чотирка, -ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ.
