Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лім

Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Н. п. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІМ"
Дивогля́дь, -ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивлються на мене. Камен. у.
Докрути́ти Cм. докручувати.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. І. K. С 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав. Канев. у.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Калабач, -ча и калабаш, -ша, м. = калабаня. Желех. Miklosich, Vergleich. Grammatik. d. sl. Spachen. II. 291.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Постукати, -каю, -єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36.
Росповиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспови́тися, -в'юся, -єшся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.
Черево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Посл. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. Шух. І. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. І. 148. Ум. черевко́, черевце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.