Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Ум. лихтарик.
Переморгуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. переморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигиваться, переморгнуться. Всі нас кругом озирають та переморгуються.
Позахолонювати, -нюємо, -єте, гл. Простыть, остыть (во множествѣ). Позахолонювала страва.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ.
Чиряк, -ка, м. Чирей, вередъ. Чиряк великий, а, гною мало. Догожає, як чирякові.
