Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Жирне́нький, -а, -е., Ум. отъ жирний.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить.
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Стрясти, -су, -сеш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе.
