Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишка I

Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКА I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКА I"
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Замо́лювати, -люю, -єш, сов. в. замоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Замаливать, замолить.
На́дха, -хи, ж. Отрыжка съ непріятнымъ запахомъ. Іззів десять яєць. — Що ж тебе і надха не напала? Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105.
Почередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ коровъ.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШКА I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.