Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лівиця

Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВИЦЯ"
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Незручно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Хамник, -ка, м. = хабник. Вх. Зн. 76.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.