Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Хліб глевкий, на зуби легкий. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Поберігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Поспитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати.
2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий.
3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується.
Постригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.
2) Постригаться, постричься въ монахи. В черниці постриглась. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш.
3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
