Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лігма

Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІГМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІГМА"
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Допа́сти Ii Cм. допадати.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Облесність, -ности, ж. = облесливість. Желех.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІГМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.