Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишниця

Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШНИЦЯ"
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231.
Осуружний Cм. осоружний.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Столовий, -а, -е. Столовый.
Танцюра, -ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок. Н. Вол. у.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Удоювати, удо́юю, -єш, сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.