Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишниця

Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШНИЦЯ"
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Стор. МПр. 97. Ніхто того не відає, як хто обідає. Ном. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду. Мет.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать. Александров. у.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.