Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Молодії да козаченьки да жалю начинили. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький.
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ.
Опікати, -ка́ю, -єш, сов. в. опекти, -чу, -че́ш, гл. 1) = обпікати. 2) Только несов.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна.
2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда.
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
