Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізка

Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗКА"
Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Нав'я́зуватися, -зуюся, -єшся́, сов. в. нав'язатися, -жуся, -жешся, гл. Приставать, пристать, привязываться, привязаться. Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою. Драг. 394.
Настелити Cм. настелювати.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.