Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. 2) Знамя. Вже військо пішло, знамена мають. Наше національне знамено. 3) Печать, клеймо.
Ланець, -нця, м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться.
2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася.
