Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лід

Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Вишукати Cм. вишукувати.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Драпі́ка, -ки, об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе. Желех.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась. Котл. Ен. III. 31.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Черк. у. Хвиґлює, щоб хто пішов. Черк. у. Cм. фиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.