Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Як допавсь до води, так і дудлить.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене.
Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе.
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька.
Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії.
Шуляк, -ка, м.
1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.
2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки.
3) = шульок = шулка.
4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. Ум. шулячо́к.
