Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Оченята продирать дитині, щоб було зірке.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Перестрига, -ги, ж.
1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется.
2) Шерсть вторичной стрижки.
3) Пристриженная овчина старой овцы.
4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум. перестрижка. А вона й кричить на мене: «Стрижко-перестрижко»!
Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка.
