Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лігво

Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІГВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІГВО"
Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Живете́нь, -тня, м. Подпочва. Любеч. Cм. живець 2.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом. Стор. І. 189.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Перепуст, -ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = переріз.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІГВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.