Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікоть

Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКОТЬ"
Безпутний, -а, -е.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
ЗсохтиCм. зсихати.
Клячшик, -ка́, м. = клячВас. 186.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Питво, -ва, с. Питье.
Підписувати, -сую, -єш, сов. в. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Увірванець, -нця, м. = увірва. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.